Очима Катерини Білокур

Ріка розливається, гай шумить,
Вітер з мальвами гомонить.
А я… пензлі в руки, поряд полотно,
В мої картини щастя і радість втілено.

Малюю я і мрію про щастя, про буття,
Де квіти посміхаються і посміхаюсь я.
Яке ж то диво дивне творить чудову мить,
Де можеш ти із травами, з полями говорить.

Ти можеш вилить душеньку, кричати чи співать,
Тебе почують зіроньки і стануть танцювать.
А гордії півонії вклоняються тобі,
І кличуть сині півники в своїй густій юрбі.

І стане мені легко так, так добре стане враз,
І серце посміхається, немає сліз, образ…

17.02.2014